Блог Коцюбинської Валентини Вікторівни класного керівника НВК-академічного ліцею №15 м. Кам'янське : Дистанційний курс "Розв'язування географічних задач 8 клас"

Комунальний заклад

«Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад

І-ІІ ступенів – академічний ліцей №15 м. Дніпродзержинська»

Дніпродзержинської міської ради

Розв'язування географічних задач до курсу «Географія 8 клас»

Вчитель географії,

спеціаліст вищої категорії, «старший учитель»

Коцюбинська Валентина Вікторівна

м.Дніпродзержинськ

2016

Класифікація географічних задач

до курсу ГЕОГРАФІЯ 8 клас

Блок 1

Блок 2

Блок 3

Блок 4

Блок 5

Задачі на визначення масштабу, по переведенню числового масштабу в іменований і навпаки, протяжності за координатами

Задачі на визначення часу (місцевого, поясного), географічної довготи за місцевим часом

Задачі по топографічній карті: визначення прямокутних координат, напрямків, відстаней, висот на місцевості

Задачі, що пов’язані з кліматичними умови та ресурсами:

визначення полуденної висоти Сонця,тривалості дня, часу сходу і заходу Сонця, температури повітря,

атмосферного тиску,

абсолютної та відносної вологості,

коефіцієнта зволоження території,

показника «альбедо»

Задачі по гідрографії та водному режиму річок: визначення падіння та похилу річки, витрати води, річного стоку

1.Задачі на визначення масштабу.

Масштаб – це міра зменшення відстаней певної місцевості при зображенні їх на карті. Масштаб буває числовим, іменованим та лінійним.

Виражений відношенням чисел масштаб називають числовим.

Наприклад, числовий масштаб карти 1 : 1 000 000 показує, що довжина відрізків на ній порівняно з їх довжиною на місцевості зменшена в 1 мільйон разів, тому 1см на карті відповідає 1 000 000 см на місцевості.

Це ж співвідношення може бути виражене: „в 1 см - 10 км". Це так званий іменований масштаб. Іменований масштаб показує, скільком метрам чи кілометрам на місцевості відповідає 1 см на карті.

Практично відстані па картах визначають за допомогою лінійного масштабу. Лінійним масштабом називається графічне зображення числового масштабу у вигляді прямої лінії з нанесеними через певні інтервали поділками, напроти яких позначені відповідні їм відстані на земній поверхні.

Якщо потрібно визначити масштаб глобуса чи карти, то це можна зробити в тому випадку, коли відома відстань між двома об'єктами на місцевості. Знаючи відстань між ними на глобусі чи карті, складаємо відношення:

М=L (глобуса):L(місцевості), де М – масштаб; L – відстань на місцевості і відстань на глобусі і карті.

При порівнянні декількох масштабів більшим буде той, у якого буде меншим знаменник, і навпаки, чим більший знаменник, тим дрібніший масштаб.

2. Задачі на визначення часу. Місцевий, поясний і літній час.

Обертаючись навколо своєї осі у напрямі із заходу на схід, Земля за добу робить один оберт. Сонце послідовно освітлює всю поверхню земної кулі. Тому, коли на Гринвіцькому меридіані полудень, то на довготі 180° - північ, на довготі 90° сх. д. - вечір, а на довготі 90° зх. д. - ранок.

Куляста форма Землі та її обертання навколо своєї осі зумовлюють у кожний момент однаковий час доби для всіх точках, що розташовані на одному меридіані від Північного полюса до Південного. Всі інші пункти, які розташовані на різних меридіанах і займають по відношенню до Сонця різне положення, мають різний час доби. Тому існує такий відлік часу,як місцевий, поясний і літній.

Місцевий час — це час меридіана даного місця, що визначається положенням Сонця. Земля робить повний оберт навколо своєї осі за 24 години, тобто будь-яка точка, що розташована на її поверхні, проходить коло довжиною 360°. Отже, за годину Земля повертається на 15°:

360°: 24 год = 15.

На 1° Земля повертається за 4 хв (60хв: 15° = 4хв).

Тому місцевий час двох пунктів, відстань між якими за довготою становить 1°, відрізняється на 4 хвилини. Отже, чим більша відстань по довготі між пунктами, тим більша різниця місцевого часу між ними.

Поясний час - це місцевий сонячний час середнього основного географічного меридіана даного часового поясу, тобто того меридіана, що проходить посередині певного поясу і відрізняється від сусідніх меридіанів на 15°. За міжнародною угодою поверхню Землі умовно поділили на 24 часових пояси (від нульового до 23-го). У межах поясу відлік часу ведуть за тим меридіаном, який проходить посередині. Наприклад, меридіан 15° сх. д. є середнім для першого часового поясу (15:15=1); 30° сх. д. - для другого (30 : 15 = 2); 120° сх. д. -для восьмого (120 : 15 = 8) і т. д.

Відлік часових поясів ведеться від нульового (Гринвіцького) меридіана, а початок нової доби - на 180-му меридіані. Його ще називають лінією зміни дат. Лінія зміни дат проходить по найменш заселених територіях Землі. Саме від цієї лінії починається відлік нової доби, яка ніби рухається із сходу на захід. Якщо рухатися у цьому напрямку і перетнути лінію зміни дат, то одна доба додається. Наприклад, після 1 квітня настає 2 квітня. А якщо рухатися у зворотному напрямку, то одну і ту саму добу ми відлічуємо двічі. Наприклад, після 1 квітня знову буде 1 квітня.

Для повнішого і раціонального використання світлової частини доби та економії електроенергії у літній період (з кінця березня по кінець жовтня) стрілки годинників переводять на одну годину вперед. Це так званий літній час. Він діє й на території України.

Задачі, що є оберненими до даних задач – це визначення географічної довготи за місцевим часом .

Щоб визначити географічну довготу, потрібно знати місцевий час пункту, географічну довготу якого, ми збираємося визначати, і місцевий час будь-якого пункту, довгота якого нам відома.

3. Визначення прямокутних координат точок за топографічною картою

Прямокутні координати визначаються за кілометровою сіткою топографічної карти. Кожен аркуш топографічної карти обмежований лініями, що утворюють рамку топографічної карти. Внутрішня рамка - це трапеція, яка утворена тонкими суцільними лініями. Бічні лінії цієї трапеції - меридіани, а верхня і нижня основи – паралелі.

Для того щоб визначити географічні координати будь-якої точки, треба провести через неї дві лінії, що є перпендикулярами до сторін рамки карти і прочитати на ній значення широти й довготи з точністю до секунд. Якщо значення паралелей наростають із півдня на північ, то це вказує на те, що широта північна (пн. ш.), а якщо навпаки, значення паралелей наростають із півночі на південь - південна (пд. ш.).

Що стосується визначення довготи, то судять за меридіанами. Якщо їх значення наростає із заходу на схід, то це значить, що довгота східна (сх. д.), а якщо із сходу на захід - західна (зх. д.).

На аркушах топографічних карт, як зазначалося раніше, нанесено кілометрову (прямокутну) сітку. Біля кожної лінії записані її координати.

Так, надпис на першій горизонтальній лінії 6015 означає, що всі точки, які розташовані на цій лінії (лінії Y), знаходяться від екватора на відстані 6015 км. А надпис 3435 біля вертикальної лінії (лінії X) означає: 3 - номер зони, а 435 - ординату лінії у кілометрах, розташовану на захід від осьового меридіана зони на 65 км (500км - 435 км = 65 км).

Як зазначалося раніше, координатні осі і початок координат кожної зони мають цілком визначене географічне положення на земній поверхні, що забезпечує взаємозв'язок прямокутних координат окремих зон між собою і з системою географічних координат на земному еліпсоїді. Цей взаємозв'язок дозволяє при необхідності визначати прямокутні координати точок за відомими географічними координатами і навпаки.

Наприклад, потрібно визначити прямокутні координати точки за відомими географічними координатами. Припустимо, що пункт має такі географічні координати: 50° пн. ш. і 23° сх. д.

Координату X , тобто відстань від екватора до заданої точки, визначаємо, помноживши значення широти, що виражене в градусах, на довжину дуги 1° меридіана (довжина дуги 1° меридіана приблизно дорівнює 111,1 км, а географічна широта точки - 50° пн. ш.). Звідси, X - 50° пн. ш. х 111,1 км = 5555 км.

Для визначення координати Y потрібно знати, в якій зоні розташований пункт. Оскільки відлік зон ведеться від Гринвіцького меридіана із заходу на схід, то номер зони можна визначити шляхом підбору: перша зона - від 0° до 6°; друга зона -від 6° до 12°; третя - від 12° до 18°; четверта - від 18° до 24° і т. д. Отже, наш пункт знаходиться в четвертій зоні, тому що його довгота становить 23° сх. д.

4. 1. Задачі на визначення висоти Сонця над горизонтом опівдні.

Коли Сонце знаходиться в зеніті над екватором, в дні весняного і осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), полуденну висоту знаходять за формулою:

h=90⁰ – f ,

де h – кут, під яким знаходиться Сонце над горизонтом опівдні, а f - географічна широта місця спостереження.

Наприклад, у Києві вона буде становити: 90⁰ - 50⁰ 30^’ = 39⁰ 30^’;

на екваторі: 90⁰ – 0⁰ = 90⁰, а на полюсах: 90⁰ -90⁰ = 0⁰.

В інші дні полуденна висота визначається за формулою:

h=90⁰ – f ± δ , де δ- схилення Сонця.

Улітку, 22 червня, коли Сонце знаходиться у зеніті над Північним тропіком, полуденна висота його для Північної півкулі збільшується на

23⁰ 27^’ (північний тропік має широту 23⁰ 27^’ ) , тому h=90⁰ – f + δ

Наприклад, для Києва h=90⁰ –50⁰ 30^’ + 23⁰ 27^’ = 62⁰ 57^’.

Взимку, 22 грудня, коли Сонце знаходиться в зеніті над Південним тропіком, полуденна висота його для Південної півкулі збільшується, а для

Північної зменшується на 23⁰ 27^’, тобто δ=- 23⁰ 27^’, h=90⁰ – f - δ

І для Києва буде визначатися так: h=90⁰ –50⁰ 30^’ - 23⁰ 27^’ = 16⁰ 03^’.

Для визначення висоти Сонця в усі інші дні необхідно знати над якою широтою воно в зеніті опівдні. Тому типові задачі, що зустрічаються в шкільній програмі, на визначення висоту полуденного Сонця в дні рівнодення або сонцестояння.

4.2. Задачі до теми «Атмосфера»

Задачі, що розглядаються в темі «Атмосфера»,бувають таких типів:

· визначення температури повітря

· визначення атмосферного тиску

· визначення абсолютної та відносної вологості

· визначення коефіцієнта зволоження території

· визначення показника «альбедо»

Повітря нагрівається від земної поверхні. З висотою температура повітря знижується приблизно на 6⁰ С на кожний кілометр висоти.

Середньодобову температуру визначають діленням суми температур на число вимірів протягом доби. Середньомісячну – діленням суми на кількість днів у місяці і , відповідно, середньорічну – діленням суми середньомісячних температур на кількість місяців у році.

Амплітуда коливання температури – це різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря.

Атмосферний тиск – це сила, з якою повітря тисне на земну поверхню. З підняттям на кожні 100м атмосферний тиск знижується на 10 мм.рт.ст.

Вітер – горизонтальний рух повітря з області високого тиску до області низького тиску. Чим більша різниця в атмосферному тиску між ділянками земної поверхні, тим сильніший вітер.

Насичене повітря містить максимально можливу за даної температури кількість водяної пари.

Абсолютна вологість – це кількість водяної пари (у грамах), що міститься в 1м³ повітря. Відносна вологість – це відношення (у відсотках) кількості водяної пари, що міститься у повітрі, до тієї її кількості, що може міститься в ньому за певної температури.

Від характеру підстильної поверхні залежить здатність земної поверхні відбивати сонячну радіацію (альбедо). Альбедо – це відношення кількості відбитої сонячної радіації до сумарної, що надійшла на дану поверхню у відсотках.

Від співвідношення кількості опадів і максимально можливого їх випаровування залежить зволоження території, яке виражають коефіцієнтом зволоження (К). Так, К>1 показує надмірне зволоження, К <1 – недостатнє зволоження, К=1 – достатнє зволоження.

5.Задачі, що стосуються гідрографії й водного режиму річок.

Вплив рельєфу на течію річок. Під час будівництва водосховищ, електростанцій, зрошувальних і судноплавних каналів важливо знати величину падіння й середній похил річок, що залежать від рельєфу території, по якій протікає річка.

Падінням річки називають перевищення рівня її витоку над гирлом, виражене в метрах. Падіння ж на окремій ділянці річки – це різниця висоти між двома точками, взятими на певній відстані одна від одної. Падіння річки визначають за формулою:

П = h₁ – h₂, де П – падіння річки; h₁– висота витоку; h₂ – висота гирла. Наприклад, висота витоку Південного Бугу становить 321 м над рівнем моря, а гирло знаходиться на висоті 0 м від рівня Чорного моря; падіння Південного Бугу дорівнює: 321 м – 0 м = 321 м; падіння на окремій ділянці Південного Бугу від його витоку до м. Первомайська, де уріз води в річці над рівнем моря становить 32 м, дорівнює: 321 м – 32 м = 289 м

Похилом річки називають відношення її падіння (в сантиметрах) до довжини річки (в кілометрах). Похил річки обчислюється за формулою:

Пр = П / L, де Пр – похил річки, П – падіння річки, L – довжина річки. Так, довжина річки Південний Буг 806 км. Середній похил річки – 32100 см: 806 км = 39,8 см на 1 км довжини річки. При такому незначному похилі швидкість течії невелика. Це рівнинна річка. Величина похилу залежить від рельєфу, а від величини нахилу залежить швидкість течії річки. Похили рівнинних річок незначні: до 10 м/км у верхів’ях та 1 м/км і менше у пониззях; швидкість течії становить 0,2 – 0,5 м/с. Похили гірських річок більші й становлять 60 – 80 м/км у верхів’ях та 5 – 10 м/км – у пониззях, а швидкість течії дорівнює від 1 до 4,5 м/с і більше.

Для практичних цілей (судноплавства, водопостачання населених пунктів, будівництва гідроелектростанцій, зрошення полів) важливо знати витрату води в річці. Витрата води – це об’єм, що проходить через поперечний переріз водотоку за одиницю часу. Як правило, витрати води в річці обчислюють у літрах за секунду (л/с) або в кубічних метрах за секунду (м³/с). Витрата води в річці W (м³/с) дорівнює площі поперечного перерізу річки S (м²), помноженій на швидкість течії V (м/с).

На величину стоку впливають також геологічна будова басейну річки, його рельєф, ґрунтовий і рослинний покрив. Якщо територія басейну складається із щільних кристалічних гірських порід, то стік більший. Пухкі породи вбирають воду – і стік зменшується. На рівнинних територіях стік менший, а на гірських – більший. Якщо на берегах річок поширений лісовий покрив, він затримує і зменшує стік.

Блок 1

МАСШТАБ

Масштаб записують як частку, діленим якої є одиниця, а дільником — число, що вказує, у скільки разів реальні розміри більші, ніж розміри на карті чи плані.

Наприклад, якщо на плані задано масштаб 1 : 1000, то це означає, що 1 см на плані відповідає 1000 см на місцевості, що становить 10 м.

Швидке переведення з числового в іменований масштаб: відкидаємо 2 нулі – отримуємо метри (1:600=в 1см 6м), відкидаємо 5 нулів – отримуємо кілометри (1:2000000 = в 1см 20км).

Приклад 1.

Маємо карту з масштабом 1 : 10 000 000, відстань між містами Київ і Харків дорівнює 4,5 см на карті. Яка відстань між містами Київ і Харків на місцевості?

Зрозуміло, що масштаб показує, що реальна відстань між містами більша від відповідної відстані на карті у 10 000 000 разів. Тому шукана відстань дорівнює 4,5 · 10 000 000 = 45 000 000 см = 450 км. Отже, відстань між Києвом і Харковом 450 км.

Таким чином, щоб знайти відстань між двома містами, якщо відома відстань між їх зображеннями на карті масштабом 1 : n, треба:

1) виміряти відстань між цими містами на карті;

2) помножити отриману відповідь на число.

Приклад 2.

Кременчуцьке водосховище на річці Дніпро має довжину близько 150 км. Яка довжина водосховища на карті масштабом 1 : 3 000 000?

Розв'язання. Масштаб показує, що відстань на карті буде меншою за відстань на місцевості у 3 000 000, отже, щоб знайти відстань на карті, треба: 150 км : 3 000 000 = 15 000 000 : 3 000 000 = 5 см.

Відповідь. 5 см.

Отже, щоб знайти відстань на карті з масштабом 1: n, якщо відома відстань на місцевості, треба відстань на місцевості виразити у сантиметрах і отриману відповідь поділити на n.

Приклад 3.

Визначте масштаб карти, якщо відомо, що 10 см на карті відповідають 1 000 км на місцевості.

Розв'язання. Cкладаємо відношення, у якому запишемо, як відстань на карті відноситься до відстані на місцевості:

М = Lк : Lм = 10 см : 1000 км = 1 см : 100 км

Таким чином ми отримали іменований масштаб, який переведемо у числовий:

1 : 10 000 000.

Відповідь: масштаб карти 1:10 000 000.

Приклад 4.

Яку площу займає Україна на карті півкуль, що має масштаб 1 : 22 000 000?

Розв'язання. В 1 см цієї карти 220 км, в 1 см² – 48 400 км² (220 x 220);

площа України 603 700 км²;

603 700 км² : 48 400 км²= 12,47 см².

Відповідь: на карті масштабу 1: 22 000 000 Україна займає площу 12,47 см².

Приклад 5.

Визначте масштаб глобуса, якщо відстань на ньому між екватором і 10-ю паралеллю становить 2,2 см.

Розв'язання. Для того щоб визначити масштаб глобуса, потрібно скласти відношення, де чисельник – це відстань на глобусі між двома об'єктами, а знаменник – відстань між цими об'єктами на місцевості.

1) Визначаємо відстань між двома точками на місцевості.

Потрібно 10° (10° - 0° = 10°) помножити на довжину дуги 1°меридіана, яка, як відомо, становить 111,1 км: 10° х 111,1 км= 1111 км;

2) складаємо відношення, оскільки відстань між двома точками на глобусі нам відома - 2,2 см:

М = Lг : Lм = 2,2 см : 1111 км = 1 см : 500 км

Отриманий іменований масштаб глобуса переводимо у числовий: 1 : 50 000 000.

Відповідь: масштаб глобуса 1 : 50 000 000.

Приклад 6.

Визначте масштаб глобуса, якщо довжина 60-ї паралелі на ньому становить 40,2 см.

Розв'язання. З теми «Форма і розміри Землі» пам'ятаємо, що довжина екватора становить 40076 км, а довжина 60-ї паралелі дорівнює половині довжини екватора. Отже, довжина 60-ї паралелі – 20 038 км.

Складаємо відношення:

М = Lг : Lм = 40,2 см : 20038 км = 1 см : 500 км

Відповідь: масштаб глобуса - в 1 см 500 км, або 1:50 000 000.

На глобусі спотворення практично відсутні. Що ж стосується карт дрібнішого масштабу (крім топографічних), то потрібно пам'ятати, що на них існують спотворення величин площ, конфігурацій об'єктів та відстаней між ними. Це пов'язано з тим, що при створенні карт куляста форма Землі переноситься на плоску поверхню. Тому при роботі з картами потрібно знати, які види спотворень існують на них та їхню величину. Наприклад, на карті півкуль майже немає спотворень при зображенні об'єктів лише у пунктах перетину екватора і середнього меридіана, а з віддаленням від них величини спотворень наростають.

Приклад 7.

На карті якого масштабу парк займає площу 1см², якщо на карті масштабу

1:10 000 він має площу 25 см²?

Розв'язання. Якщо площа парку на одній карті у 25 разів більша, ніж на іншій, то масштаб другої карти є дрібнішим у 5 разів, тобто 1 : 50 000.

Відповідь: парк займає площу 1 см² на карті масштабу 1: 50 000.

Приклад 8.

Територія мішаного лісу на плані масштабу 1:5000 має форму прямокутника зі сторонами 4,5 см і 6 см. А хвойний ліс на плані масштабу 1 : 2 500 має форму квадрата зі сторонами 8 см. Який ліс - мішаний чи хвойний - має на місцевості більшу площу?

Розв'язання.1) переводимо масштаб мішпного лісу на плані в іменований:

1:5 000 в 1см-50 м;

2) визначаємо протяжність сторін мішаного лісу:

4,5 х 50 = 225 (м); 6 х 50 = 300 (м).

Отже, площа лісу Sмл = 225 х 300 = 67500 (м²).

3) переводимо масштаб хвойного лісу на плані в іменований:

1:2500 в 1см-25 м.

4) визначаємо протяжність сторони хвойного лісу:

8 х 25 - 200 (м), площа лісу Sx = 200 х 200 = 40000 (м²).

Відповідь: мішаний ліс має більшу площу.

Приклад 9.

Відстань між залізничною станцією і кар'єром на плані масштабу 1: 30 000 становить 3,8 см. На другому плані ця відстань становить 7,6 см. Який масштаб цього плану?

Розв'язання. 1) переводимо числовий масштаб в іменований:

1:30 000 в 1 см - 300 м.

Визначаємо відстань між об'єктами: 3,8 х 300= 1140 (м).

2) визначаємо масштаб другого плану: 1140 : 7,6 = 150 (м)

Відповідь: масштаб - в 1 см - 150 м, або 1:15 000.

1 га = 10 000 м².

Часто в задачах на знаходження масштабу використовується міра га, нагадую, що

Приклад 10.

Територія лісу на карті масштабу 1:100 000 має форму прямокутника із сторонами 42 мм і 57 мм. Визначте площу лісу в гектарах.

Розв'язання: площа прямокутника (S) визначається за формулою:

S = ab , де a, b - сторони прямокутника.

1) визначаємо площу лісу на карті: S = 4,2 см х 5,7 см = 23,94 см²;

2) переводимо числовий масштаб карти в іменований: в 1 см - 1 000 м;

3) визначаємо, чому дорівнює 1 см² на місцевості:

1 см²= 1 000 м х 1 000 м = 1 000 000 м²;

4) визначаємо площу лісу на місцевості: 1 000 000 м² х 23,94 = 23 940 000 м²;

5) переводимо м у га (1 га = 10 000 м²):

23 940 000 м² : 10 000 м² = 2 394 га.

Відповідь: площа лісу 2 394 га.

Приклади задач на знаходження масштабу.

1. Визначте, у якому масштабі виконано карту, якщо відстань між Києвом і Харковом на ній становить 82 мм, а на місцевості ця відстань складає 409 км.

2. Визначте площу території (тис.км.кв.), яку охоплюють населені пункти з житловою, промисловою і транспортною забудовою, якщо загальна їх площа становить понад 5% від загальної площі території України.

3. Визначте відстань між містами А і Б на карті масштабу 1: 2500000, якщо на місцевості вона становить 580 км.

4. Визначте, який масштаб матиме топографічна карта, якщо за основу взято аркуш топографічної карти масштабу 1:50000 і розділено його паралеллю і меридіаном на чотири рівні частини.

5. Визначте, яку площу займає Україна на карті півкуль, яка має масштаб

1:22 000 000

6. На плані сад квадратної форми має площу 16 см², на місцевості цей сад має площу 6400 м². Визначте масштаб даного плану.

7. Визначте відстань між двома населеними пунктами на фізичній карті України (масштаб 1:1 000 000), якщо на топографічній карті (масштаб 1:200 000) ця відстань становить 12 см.

8. Визначте масштаб топографічної карти, на якій 1см² дорівнює 25 га на місцевості.

9. Визначте масштаб карти, на якій відстань від Києва до Мурманська (2050км) зображено відрізком 4,1см.

10. Визначте масштаб глобуса, якщо на ньому Україна займає площу близько 2,42 см².

11. Відстань від Тернополя до Києва 480 км. Встановіть масштаби карт, якщо на них ця відстань становить: а) 24 см; б) 8 см; в) 4,8 см.

12. Скільки часу потрібно мотоциклісту, щоб проїхати відстань між населеними пунктами, якщо вона на карті масштабу 1: 1000 000 становить 10 см, а швидкість мотоцикліста – 60 км/год?

13. Визначте масштаб карти, якщо відстань на місцевості між Києвом і Тернополем становить 480 км, а на карті вона дорівнює 48 см.

14. Визначте площу городу, якщо на плані масштабу 1:2 000 він має форму прямокутного трикутника, один з катетів якого дорівнює 4 см, а гіпотенуза - 5 см.

Підсказка: треба пригадати, що площа прямокутного трикутника (S) визначається за формулою: S =

ab, де а,b - катети. А для того , щоб визначити довжину другого катета, треба використати теорему Піфагора.

15. Визначте площу ріллі, якщо на плані масштабу 1 : 5 000 вона має форму прямокутного трикутника, один з катетів якого дорівнює 50 мм,

а другий - 48 мм.

16. Який буде масштаб топографічної карти, якщо ліс площею 15, 6 га зображений на ній у вигляді трапеції з основами 25 і 11 мм і висотою 14 мм?

КООРДИНАТИ

Меридіани вказують на довготу, паралелі – на широту.

Існують Північна та Південна півкулі, Західна та Східна півкулі.

Довжина дуги в 1° будь-якого меридіана (бо всі меридіани мають однакову довжину) дорівнює 111,1км ≈ 111 км

Довжина 1° дуги екватора (0° ш.) дорівнює 111,3 км ≈ 111км

Паралелі мають неоднакову довжину, тому на інших градусах широти 1° дуги не дорівнює 1° дуги на екваторі. Визначити ці величини можна за картою.

Приклади задач:

1. Визначте приблизну площу країни, якщо відомо, що вона лежить на 60º пн.ш. і витягнута по широті на 3°, а по довготі - на 4°.

Витягнутість по широті означає вздовж меридіана. Довжина дуги в 1° меридіана дорівнює 111 км. Витягнутість по довготі означає вздовж паралелі. Довжина дуги 1° паралелі на широті 60° дорівнює 111: 2 = 55,5 км. Розв’язання: S=a*×b (111 км*3º) * (55,5 * 4°) =

333 км*222 км = 73 926 км².

2. На карті відстань між паралеллю 54° і паралеллю 56° складає 8,9 см. Визначте масштаб карти.

Масштаб карти можна визначити, узявши відношення довжини відрізка заміряного на карті, до відповідної відстані на земній поверхні. Відстань за меридіаном у 2градуси (56 - 54) на земній поверхні складає:. 111,2*2 = 222,4км = 22 240 000 см.
М= Lк / Lз = 8.9см / 22 240 000 см.
У чисельному масштабі: 22 240 000 / 8.9=2 498 876.4 або 2 500 000
Відповідь: масштаб карти 1: 2500000.

3. Визначте масштаб карти, якщо відомі географічні координати двох міст (це Київ та Одеса) та виміряна на карті відстань між ними.
м. Київ широта 50° 27′ довгота 30°30′
м. Одеса широта 46°27′ довгота30°42′
Відстань між містами на карті 22 см.
Вважати, що об’єкти знаходяться на одній довготі.

Якщо об’єкти знаходяться приблизно на одній довготі, то фактичну відстань між ними можна визначити за довжиною дуги меридіана, тобто за різницею широт:
1) 50°27′ – 46°27′ = 4° × 111 км = 444 км
2) Складаємо пропорцію: 22 см відповідає 444 км на місцевості
1 см карти відповідає Х км на місцевості
Х = 444 / 22 = 20 км , тобто, в 1 см – 20 км, або 2 000 000 см
Відповідь: масштаб карти 1: 2 000 000

4. Каїр та Київ мають приблизно одну й ту ж саму східну довготу. Обчисліть відстань між ними в кілометрах.

Визначте широту в градусах Каїра, далі - широту Києва. Знайдіть між ними різницю. А далі помножте кількість градусів на 111,1 (1 градус по меридіану дорівнює 111,1 км).

5. Визначте відстань між двома столицями: України і Єгипту в градусах и кілометрах, не використовуючи масштаб, а тільки картографічну сітку.

Розв'язання. Каїр – 31^опн.ш. 31^о сх.д.
Київ – 51^опн.ш. 31^о сх.д.
51^о - 31^о = 20^о
111км × 20 = 2220 км.

6. По фізичній карті, використовуючи картографічну сітку, визначте відстань в кілометрах і градусах від м. Донецька (на північ) до Північного полюсу.
м. Донецьк – 48^о пн.ш. 38^о сх.д.
Північний полюс – 90^о пн.ш.

Розв'язання. 90^о - 48^о = 42^о
1^о дуги на меридіані відповідає 111км.
111км х 42 = 4662км.
Відповідь: від м. Донецька до Північного полюсу 4 662 км.

По географічним координатам визначте міста:
49^о пн.ш., 32,5^o сх.д. - Чигирин
46,5^o пн.ш., 31,5^o сх.д. - Іллічівск
51,5^o пн.ш., 26,5^oсх.д. - Сарни
48,5^o пн.ш., 38^о сх.д. - Ясиновата
45^опн.ш., 35^о сх.д. – Судак

46^о пн.ш., 33^осх.д. - Скадовськ
49,5^о пн.ш., 32^о сх.д. - Сміла
50^о пн.ш., 25,5^о сх.д. - Почаїв
47,5^о пн.ш., 34,5^о сх.д. - Енергодар
46,5^о пн.ш., 31,5^о сх.д. - Очаків

Блок 2

Задачі на визначення місцевого часу

Задача 1
За місцевим часом у Миколаєві 12 год 06 хв. Котра година в даний момент за місцевим часом у Києві?
Розв'язання: Визначаємо географічну довготу міст: Миколаїв - 32° сх. д.; Київ - 30° 30' сх. д.;
1) визначаємо різницю довготи:
32° сх. д.-30° 30'сх. д. = 1° 30';
2) визначаємо різницю в часі: 1° 30' х 4 хв = 6 хв;
3) визначаємо місцевий час у Києві. Київ розташований на захід від Миколаєва, тому час буде меншим: 12год 6хв-6хв = 12 год.
Відповідь: місцевий час у Києві - 12 год.

Задача 2
За місцевим часом у Києві 6 год. Котра година у даний момент за місцевим часом у пункті, який розташований поблизу села Червона Зірка (крайня східна точка України) і має географічну довготу 40° 15' сх. д.
Розв 'язання: 1) Київ - 30° 30' сх. д.; Червона Зірка - 40° 15 'сх. д.;
2) 40° 15'сх. д. - 30° 30' сх. д. = 9° 45';
3) 9° 45' х 4хв = 39хв;
4) 6 год + 39 хв = 6 год 39 хв.
Відповідь: у пункті, що знаходиться поблизу крайньої східної точки України, місцевий час становить 6 год 39 хв.

Задача 3
За місцевим часом у точці, що знаходиться поблизу села Червона Зірка (40° 15'сх. д.), 9 год. Котра година в даний момент за місцевим часом поблизу крайньої західної точки України (22°сх.д.)?
Розв'язання: 1) 40° 15'сх. д. - 22° сх. д. = 18° 15';
2) 18° 15'х 4хв = 73 хв= 1 год 13 хв;
3) 9 год - 1 год 13 хв = 7 год 47 хв.
Відповідь: місцевий час поблизу крайньої західної точки України становить 7 год 47 хв.

Задача 4
Визначте час і дату:
а) в Якутську; б) в Лондоні; в) в Нью-Йорку, якщо місцевий час у м. Біла Церква (30° сх. д.)

1 год 30 хв, а дата - 12 березня.
Розв'язання:
а) 1) Якутськ - 129° сх. д.;
2) 129° сх. д. -30°сх.д. = 99°;
3) 99° х 4 хв = 396 хв = 6 год 36 хв (різниця в часі між містами Біла Церква і Якутськ);
4) Якутськ знаходиться східніше від Білої Церкви, тому отриману різницю в часі потрібно додати до відомого часу:
1 год 30 хв + 6 год 36 хв = 8 год 06 хв. 12 березня.
б) 1) Лондон-0° д.;
2) 30° сх. д.-0°д. = 30°;
3) 30° х 4хв= 120хв = 2год;
4) Лондон розташований на захід від Білої Церкви, тому потрібно час відняти:
1 год 30 хв - 2 год = 23 год 30 хв, 11 березня
в) 1) Нью-Йорк-74° зх. д.;
2) оскільки об'єкти знаходяться в різних півкулях - східній і західній - то їх географічну довготу потрібно додавати:
30° сх. д.+ 74° зх. д. = 104°;
3) 104° х4хв = 416хв = 6год56хв;
4) 1 год 30 хв - 6 год 56 хв = 18 год 34 хв, 11 березня
Відповідь: місцевий час у м. Якутську 8 год 06 хв, дата - 12 березня; у Лондоні - 23 год 30 хв, 11 березня; у Нью-Йорку-18 год 34 хв, 11 березня.

Задача 5
Визначте місцевий час: а) у Харкові; б) у Сіднеї; в) у Ріо-де-Жанейро, якщо на нульовому меридіані місцевий час становить 13 год.
Розв'язання: а) 1) Географічна довгота Харкова - 36°сх. д., а Лондона - 0° д.;
2) різниця в градусах: 36° сх. д. - 0° д. = 36°;
3) 36° х 4 хв = 144 хв = 2 год 24 хв;
4) 13 год + 2 год 24 хв = 15 год 24 хв.
б) 1) Сідней-151° сх. д.;
2) 151°сх.д.-0°д. = 151°;
3) 151°х 4хв = 604хв= 10 год 04 хв;
4) 13 год + 10 год 04 хв = 23 год 04 хв.
в) 1) Ріо-де-Жанейро - 43° зх. д.;
2) 43° зх. д. - 0° д. = 43°;
3) 43°х 4 хв = 172 хв = 2 год 52 хв;
4) 13 год - 2 год 52 хв = 10 год 08 хв.
Відповідь: якщо на нульовому меридіані 13 год, то місцевий час у Харкові - 15 год 24 хв; у Сіднеї - 23 год 04 хв; у Ріо-де-Жанейро - 10 год 08 хв.

Задача 6
Місцевий час у м. Біла Церква (30° сх. д.) - 12 год. Визначте, на якому меридіані буде: а) 15 год; б) 14 год 15хв; в) 5 год 30 хв.
Розв 'язання: а) 1) 15 год - 12 год = 3 год;
2) 3 год х 157год = 45°;
3) 30° сх. д. + 45° = 75° сх. д.
б) 1) 14 год 15 хв - 12 год = 2 год 15 хв або 135 хв;
2) 135 хв : 4 хв =33,75° = 33°45',або 2 год х 15°/год = 30°;
15хв ∕ 4хв=3,75°=3,45', а 30° + 3° 45' =33°45″
4) 30° сх. д. + 33° 45' = 66°45' сх. д.
в) 1) 12 год - 5 год 30 хв = 6 год 30 хв;
2) 6 год х 15°/год =90°,
3) 30 хв : 4 хв =7,5°, а 90° + 7°30'= 97° 30';
4) 30°сх.д. - 97° 30' =67° 30' зх. д.
Відповідь: якщо у м. Біла Церква 12 год, то місцевий час 15 год буде на меридіані 75° сх. д.; 14 год15 хв - на 66° 45' сх. д.; 5 год 30хв-на 67°30'зх.д.

Приклади задач на знаходження місцевого і поясного часу.

1. Визначте межу між восьмим і дев’ятим годинними поясами без урахування проходження державних кордонів між країнами.

2. В якому місті і на скільки хвилин раніше зійде Сонце:

А) у Києві чи в Житомирі?

Б)у Харкові чи в Одесі?

В)у Тернополі чи в Миколаєві?

3. Як відрізняється місцевий час від поясного:

А) у Києві?

Б)у Сімферополі?

В) у Рівному?

4. У Києві 23 вересня Сонце сходить о 6.46 за поясним часом. О котрій годині за поясним часом у цей день зійде Сонце:

А) у Чернівцях?

Б) у Чернігові?

В) у Луганську?

5. За місцевим часом у Києві 12.10. Котра година в даний момент за місцевим часом у Харкові?

6. За місцевим часом в Одесі 19.15. Котра година за місцевим часом в даний момент у Львові?

7. За місцевим часом в Ужгороді 8.35. Котра година в даний момент за місцевим часом у Дніпропетровську?

8. На скільки годин і куди слід перевести стрілки годинників пасажирам, якщо вони прилетіли:

А) із Києва до Вашингтона?

Б) з Одеси до Якутська?

В) зі Львова до Мадрида?

9. О котрій годині ви прибудете до Києва, якщо вилетіли із:

А) Ташкента о 19.00, а політ тривав 4 год.?

Б) Оттави о 10.00, а політ тривав 9 год.?

В) Канберри о 22.00, а політ тривав 9 год.?

10. Корабель вийшов у плавання з Ванкувера до Миколаєва 1 вересня. Плавання триватиме 25 діб. Якого числа корабель прибуде до порту призначення?

11. На скільки годин і куди слід перевести стрілки годинників пасажирам, що прилетіли з Токіо до Києва?

12. О котрій годині ви прибудете до Львова, якщо політ тривав 9 год. З Вінніпегу (Канада)?

13. Корабель вийшов у плавання з Керчі до Сіетла (США) 2 травня. Плавання триватиме 27 діб. Якого числа корабель прибуде до порту призначення?

14. О котрій годині розпочався ваш авіарейс у столиці України, якщо політ тривав 3 години, а у Грузії, коли ви прибули, було 19.00?

15. Встановіть географічну довготу середніх меридіанів годинних поясів:

а) дванадцятого; б) двадцять четвертого; в) десятого; г) двадцятого.

16. Встановіть межі годинних поясів:

а) другого; б) шостого; в) десятого; г) чотирнадцятого; д) двадцять першого.

17. Визначте різницю поясного часу між Києвом (30°30' сх.д.) і:

а) Магаданом (59° пн.ш. 150°30' сх.д.); б) Майамі (26°30' пн.ш. 81° з.д.);

в) Лос-Анджелесом (33° пн.ш. 118' з.д.);

г) Ріо-де-Жанейро (23° пд.ш. 43° з.д.); д) Джакартою (6°30' пд.ш. 103° сх.д.).

18. Визначте різницю поясного часу між Тернополем (49°30' пн.ш. 26° сх.д.) і:

а) Делі (28° пн.ш. 77° сх.д.); б) Осло (60° пн.ш. 10° сх.д.);

в) Вашингтоном (38° пн.ш;77° з.д.); г) Торонто (44° пн.ш. 79°30' з.д.);

д) м. Дежнєва (66° пн.ш. 170° з.д.).

19. Визначте поясний час у Києві (30°30' сх.д.), якщо за поясним часом 18 год. у:

а) Вашингтоні (73° з.д.); б) Делі (77° сх.д.);

в) Лос-Анджелесі (118° з.д.); г) на мисі Дежнєва (170° з.д.).

20.Коли на початковому меридіані північ, у пункті А – полудень. Визначіть, на якому меридіані знаходиться пункт А.

Задачі, що є оберненими до даних задач – це визначення географічної довготи за місцевим часом .

Задача№1.

На Гринвіцькому меридіані 23 год, ,у пункті А за місцевим часом 2 год. Визначте географічну довготу пункту А.

Розв'язання: якщо в пункті А 2 год нової доби,то це значить, що пункт А знаходиться на схід від Гринвіцького меридіана. Різниця в часі між пунктом А і Гринвіцьким меридіаном становить З год. Знаючи кутову швидкість обертання Землі,навколо своєї осі, визначаємо, на скільки градусів на схід від Гринвіцького меридіана знаходиться пункт А:

15°х3=45°

Отже, географічна довгота пункту А - 45° сх. д. Відповідь: 45° сх. д.

Задача№2.

Місцевий час у м. Біла Церква (30° сх. д.) - 12 год. Визначте, на якому меридіані буде: а) 15 год; б) 14 год 15хв; в) 5 год 30 хв.

Розв 'язання: а) 1) 15 год - 12 год = 3 год;

2) 3 год х 15 = 45°;

3) 30° сх. д. + 45° = 75° сх. д.

б) 1) 14 год 15 хв - 12 год = 2 год 15 хв або 135 хв;

2) 135 хв : 4 хв =33,75° = 33°45',або 2 год х 15°/год = 30°;

15хв ∕ 4хв=3,75°=3,45', а 30° + 3° 45' =33°45″

3) 30° сх. д. + 33° 45' = 66°45' сх. д.

в) 1) 12 год - 5 год 30 хв = 6 год 30 хв;

2) 6 год х 15°/год =90°,

3) 30 хв : 4 хв =7,5°, а 90° + 7°30'= 97° 30';

4) 30°сх.д. - 97° 30' =67° 30' зх. д.

Відповідь: якщо у м. Біла Церква 12 год, то місцевий час 15 год буде на меридіані 75° сх. д.; 14 год15 хв - на 66° 45' сх. д.; 5 год 30хв-на 67°30'зх.д.

Задача №3.

Визначте географічні координати міста N, якщо відомо, що Полярну зорю в ньому видно під кутом 36° до лінії горизонту, а відстань в градусах від міста до нульового меридіана становить 140°.

Розв 'язання:

1) Кут, під яким видно Полярну зорю від лінії горизонту - це і є географічна широта.

Отже, географічна широта міста 36° пн. ш. (широта північна, бо видно Полярну зорю).

2) Місто N лежить на 140° східної або західної довготи. У західній півкулі на цьому меридіані океан, тому це м. Токіо у східній півкулі.

Відповідь: м. Токіо - 36° пн. ш., 140° сх. д.

Приклади задач на знаходження географічної довготи за місцевим часом.

1. Визначте географічну довготу пункту, місцевий час якого випереджає час м. Лондона на 2 год. 02 хв.

2. Коли на Гринвіцькому меридіані 23 год, то у пункті А за місцевим часом З год. Визначте географічну довготу пункту А.

3. Визначте географічну довготу м. Харкова, якщо у Києві (30° 30' сх. д.) за місцевим часом 12 година, а в Харкові 12 год 22 хв.

4. Місцевий час крайньої східної точки України (с.Червона Зірка; 40°сх. д.) випереджає місцевий час крайньої західної точки (м. Чоп) на 1 год 12 хв. Визначте географічну довготу крайньої західної точки України.

5. Місцевий час м. Миколаєва випереджає місцевий час м. Києва на 6 хв. Визначте географічну довготу м. Миколаєва.

6. Визначте географічні координати населеного пункту, якщо відомо, що він розташований від міста Красноперекопська (46 пн.ш.) по меридіану північніше на 556, 5 км, а місцевий час випереджає київський поясний на 16 хв.

7. Космічний корабель стартував з космодрому Байконур (Казахстан) о

6 год 00 хв за Київським часом 10 листопада і рівно за добу приземлився на космодромі на мисі Канаверал (США, п-ів Флоріда, 80° зх. д.). Назвіть час і дату приземлення за часом східного узбережжя США.

8. Визначте, що це за об'єкт, якщо географічна широта його становить 50° 30' пн. ш., а місцевий час випереджає час на Гринвіцькому меридіані на 2 год 02 хв.

9. Встановіть, у яких годинних поясах знаходяться:

м. Мельбурн (38° пд.ш. 145° сх.д.),

м. Мехіко (20° пн.ш. 99° з.д.),

г. Аконкагуа (36° пд.ш. 70° з.д.),

м. Пекін (40° пн.ш. 118° сх.д.),

г. Джомолунгма (28° пн.ш. 88° сх.д.),

м. Веллінгтон (41° пд.ш. 175° сх.д.).

10. У Києві поясний час —12 год, а у пункті А місцевий час — 10 год, в пункті В —13 год. Встановіть географічну довготу в пунктах А і В.

11.У той момент, коли в Києві місцевий час становить 12 год, у пункті, де працює бригада геологів, місцевий час - 11 годин. Визначте географічні координати місця роботи бригади, якщо висота Полярної зірки над горизонтом у цій місцевості становить 49°.

12. Визначте географічні координати пункту, якщо в ньому місцевий час становить 13 год, а на годиннику, що йде за гринвіцьким часом, 10 год 58 хв. Полярну зорю від точки зеніту видно під кутом 39°.

ЧАС

Типи задач, які існують та вказівки до них:

Задача 1. На меридіані 180° щойно розпочався новий день — 5 жовтня. Визначте місцевий час міст Полтава (34°33΄ сх. д.) і Ріо-де-Жанейро (43°20΄ зх. д.).

Задача 2. Визначте місцевий час у Лубнах (33°00΄ сх. д.) і в Карлівці (35°08΄ сх. д.), якщо у Полтаві 12 год 13 хв.

Послідовність виконання дій має бути такою:

а) знайти різницю географічної довготи двох пунктів;

б) перевести цю різницю в часову міру за допомогою наведеного вище співвідношення;

в) додати знайдену різницю до відомого часу, якщо пункт, час якого визначається, розташований на схід від заданого пункту, відняти знайдену різницю, якщо цей пункт розташований на захід від пункту з відомим часом.

Задача 3.

а. Визначити, у яких годинних поясах знаходяться

такі міста:

1) Каїр; 2) Ігарка; 3) Канберра; 4) Лос-Анджелес; 5) Нью-Йорк.

Б. Який поясний час у цих містах, якщо в Полтаві 22 год?

Методичні вказівки. Для виконання завдання слід скористатися картою годинних поясів у географічному атласі. Слід пам’ятати, що нумерація годинних поясів ведеться від 0 до 23 номера (всього 24) у напрямку із заходу на схід, починаючи від нульового меридіана. Нумерація годинних поясів є наскрізною для Східної і Західної півкуль (на відміну від географічної довготи).

Задача 4. У Полтаві 6 жовтня поясний час 1 год 32 хв. Визначте поясний час Парижа (2°20΄) і Владивостока (131°55 сх. д.΄) та Мадрида (3°46΄ ) і Мехіко (99° зх. д).

Методичні вказівки. Послідовність виконання дій має бути такою:

а) визначити номери годинних поясів двох пунктів;

б) знайти різницю між цими номерами у вказаних містах;

в) додати знайдену різницю, якщо пункт, час якого потрібно визначити, знаходиться на схід від заданого

пункту, чи відняти знайдену різницю, якщо цей пункт знаходиться на захід від пункту з відомим часом.

Якщо пункти знаходяться в різних півкулях (східній та західній), слід врахувати лінію зміни дат.

Задача 5. Треба перевести місцевий час у поясний за умови, коли за місцевим часом у кожному із зазначених нижче міст 14 год 25 хв:

1) Каїр (31,2° сх. д.); 2) Канберра (149,1° сх. д.); 3) Лос-Анджелес (118° зх. д.); 4) Полтава (34°33΄ сх. д.).

Методичні вказівки. Виконувати завдання слід у такій послідовності дій:

а) знайти номер годинного поясу, у якому лежить пункт;

б) перевести географічну довготу пункту в часову міру, скориставшись відомим співвідношенням: 15° — 1 год, 1° — 4 хв, 0,1° — 24 с, 1΄ — 4 с;

в) підставити знайдені раніше значення в рівняння

Тn= m + N – λ,де Тn— поясний час, m — місцевий час, N — номер годинного поясу в часовій мірі, λ — географічна довгота, виражена в часовій мірі. Для Західної півкулі слід врахувати відмінності у відліку географічної довготи і годинних поясів, тому рівняння матиме такий вигляд: Тn = m + (24 – N) – λ.

Задача 6. Скориставшись картою України, визначити місцевий час у Львові, якщо в Дніпропетровську за місцевим часом у цей момент 16 год 24 хв.

у Львові 24° сх.д., а у Дніпропетровську 35°.
Різниця 11 градусів.
1°= 4 хвилини
Тобто за місцевим часом різниця 44 хвилини.
Оскільки Львів ближче до нульового меридіана, то й часу там менше,ніж у Дніпропетровську.
Тобто віднімаємо 44хв від часу у Дн.:
16 год 24 хв - 44 хв. = 15 год 40 хв

Задача 7. На скільки і куди треба перевести стрілки годинника, щоб вилетівши з Києва о 7-й годині ранку і приземлившись у Владивостоці (ІХ пояс) через 10 годин, годинник показував місцевий час? Який він буде?

Різниця у часі між двома географічними пунктами дорівнює різниці їх довгот, а отже і номерів часових поясів. Вона становитиме 7 годин (ІХ-ІІ). Визначимо час у Владивостоці в момент вильоту літака з Києва: 7год+7год =14 годин. Отже, в момент вильоту літака з Києва стрілку годинника потрібно перевести на 7 годин вперед. Через 10 годин польоту літака у Владивостоці буде 24 година (14год +10год), а в Києві – відповідно 17 година (7 год +10 год).

Задача 8. Світанок (поява сонячного диску над горизонтом) в Одесі (46°30' ° пн.ш.; 30°36' сх.д) настає 6 год 40 хв. Вирахуйте початок світанку в містах:
Ужгород (48° 34' пн.ш.; 22° 18' сх.д.);
Київ (50° 30' пн.ш.; 30° 30' сх.д );
Харків(50° 00' пн.ш; 36° 15' сх.д);
Луганськ (48° 32' пн.ш; 39° 31' сх.д).

За 24 години Земля робить повний оберт навколо своєї ос. За 1 год кут повороту становитиме 15º (360°: 24 год ). Звідси встановлюємо, що на 1° планета обертається за 4 хв (60 хв:15°). На 1' Земля обертається за 4 с:
( 4*60с: 60'' = 240 с: 60 мін = 4с)
Різниця довгот між Одесою та Ужгородом: 30°36' - 22° 18' = 8° 18'
Різниця в часі: 8° *4 хв +18'*4с = 32 хв +72 с = 33хв 12с
Час світанку в Ужгороді : 6 год 40 хв. + 33хв 12с = 7 год 13 хв 12 с

Задача 9. Визначте час сходу, заходу сонця та тривалість дня, якщо горизонтальний кут сходу сонця становив 120°.

Кутова швидкість осьового обертання Землі дорівнює 15° за годину, така ж швидкість видимого руху сонця на небосхилі.
Горизонтальний кут (тобто, азимут) сходу сонця дорівнює 120°. Азимут – це кут між напрямом на північ (там сонце перебуває під горизонтом у полуніч) та напрямом на світило.
Відтак, сонце від полуночі пройшло під горизонтом 120°; тобто, цей шлях воно подолало за 8 годин (120°:15°).
Точка заходу лежить симетрично щодо точки сходу, тобто, горизонтальний кут заходу сонця становить 240° (360° – 120°). У часі це буде: 240° : 15° = 16 годин.
Залишається вирахувати тривалість дня: 16 год. – 8 год. = 8 год.
Або ж можна розмірковувати так: якщо від полуночі до сходу сонця пройшло 8 годин, то й від заходу до полуночі також буде 8 годин. Тобто, сонце зайшло за горизонт о 16 годині (24 год. – 8 год.).
Відповідь: сонце зійшло о 8 годині ранку, зайшло щ 16 годині, день тривав 8 годин.

Задача 10. На скільки пізніше настане світанок (поява верхньої частини сонячного диску) у м.Чоп Закарпатської області (22º 08' сх.д.) порівняно із світанком у с. Червона Зірка Луганської області (40º 13' сх..д.)?

Різниця в часі між двома географічними пунктами дорівнює різниці їх довгот. Визначимо цю різницю: 40º 13º - 22º 08'= 18º 05' ≈ 18,1º. Щоб перетворити градусну міру в годинну складемо пропорцію:
15º - 1 год
18,1º - х год
х = 18,1º * 1 год : 15º= 1,21 год = 1год 12 хв 36 с
Відповідь: у м.Чоп Закарпатської області світанок настане на 1год 12 хв 36 с пізніше, ніж у с. Червона Зірка Луганської області.

Задача 11. Визначте місцевий час у Львові (50˚ пн. ш. і 24˚ сх.. д.), якщо в цей момент у Донецьку (48˚ пн. ш. і 38˚ сх..д.) місцевий час складає 0 годин 40 хвилин.
Розв'язання:
Широта не впливає. Дивимося на меридіани. Різниця складає 38-24=14 градусів. Пам'ятаємо, що кожен градус =4 хвилинам. 14*4=56 хвилин. Донецьк східніше Львова, тому час там "більший". 0 год 40 хвилин - 56 звилин = ... це і буде час у Львові.

Задача 12. На скільки годин треба перевести стрілки годинника,що показує місцевий час,у разі переїзду з Києва то Тбілісі?

Визначаємо довготу Києва, довготу Тбілісі. Знаходимо різницю в градусах. Домножаємо на 4, отримуємо різницю в часі. Переводимо вперед, бо їдемо на схід.

Задача 13. Обчисліть, на скільки годин раніше жителі Хабаровська (135° сх. д) зустрінуть Новий рік, ніж кияни.

Вирішуємо без урахування літнього часу.

Київ – приблизно 30° сх. д. Хабаровськ – за умовою 135° сх. д

Різниця=135°-30°=105°

Годинний пояс=15°

Різниця в годинах=105°/15°=7 год

Отже, жителі Хабаровська зустрінуть Новий рік на 7 годин раніше, ніж кияни.

Блок 3

Визначення прямокутних координат точок за топографічною картою

Так, надпис на першій горизонтальній лінії 6015 означає, що всі точки, які розташовані на цій лінії (лінії Y), знаходяться від екватора на відстані 6015 км. А надпис 3435 біля вертикальної лінії (лінії X) означає: 3 - номер зони, а 435 - координату лінії у кілометрах, розташовану на захід від осьового меридіана зони на 65 км (500км - 435 км = 65 км).

1. Визначте на якій відстані від екватора розташований об'єкт, якщо його прямокутні координати такі: Х= 6756560; Y = 4555450.

2. Відомо прямокутні координати точок А і В: А (X- 5585150; Y. - 4757325); В (X = 3585300; Y = 4957325). Яка з цих двох точок знаходиться ближче до екватора і на скільки?

3. На топографічній карті масштабу 1 : 10 000 у квадраті 66-15 позначені колодязь і пам'ятник, які мають такі плоскі прямокутні координати: колодязь - X = 6066800; Y = 4315600, пам'ятник - X = 6066400; Y = 4315300. Накресліть квадрат 66 - 15 та визначте відстань на місцевості між зазначеними об'єктами.

4. Визначте масштаб топографічної карти, на якій відстань між точками А і В, які мають такі плоскі координати: А (X = 6066325; Y = 4311500);В (X = 6065825; Y = 4311500), становить 2 см .

5. Визначте точку , яка розташована до екватора найближче:

а) Х=5 533 350, Y =6 655 347

б) Х=6 750 445, Y= 4 375 563

в) Х= 4 385 780, Y= 5 330 750

г)Х= 5 555 000, Y = 3280 500

6.Визначте найкоротшу відстань від точки, яка розташована на території України і має прямокутні координати (Х= 5 555 000, Y=6 555 000) до Північного полюса.

Задачі на визначення напрямків на топографічній карті

Магнітний Географіччний

Пн. полюс Пн. полюс

МС ЗМ

лінія кілометрової сітки

Ам Аі

Д напрямок на об’єкт

Аі – істинний азимут МС – магнітне схилення(±)

Ам – магнітний азимут ЗМ – зближення меридіанів(±)

Д – дирекцій ний кут

Ам=Аі – МС (східне) Ам = Аі+МС (західне)

Аі=Д – ЗМ (східне) Аі = Д + ЗМ(західне)

Задача №1.

Шпиль новозбудованого палацу культури видно на північному сході від спостерігача. У протилежному напрямку знаходиться телевізійна вишка. Далі, на відстані 90е за ходом годинникової стрілки від телевізійної вишки, розташований залізничний вокзал. Визначте дійсні й магнітні азимути цих об'єктів, якщо схилення в даній місцевості дорівнює + 6°.

Розв'язання:

1) 3 умови задачі зрозуміло, що вимірювання проводяться за допомогою компаса, тому спочатку визначаємо азимут магнітний. Оскільки це напрям на ПнСх, то Ам = 45°. А для того щоб перейти до азимута дійсного (Аі), потрібно додати магнітне схилення (8), тому що воно є східним із знаком „+" і становить 6°.

Аі = Ам + 8 = 45° + 6° = 51°;

2) Визначаємо азимути на телевізійну вишку. В умові задачі

сказано, що юна розташована у протилежному напрямку від палацу

культури:

Ам=45° + 180° = 225°; Аі = 225° + 6° = 231°;

3) Далі визначаємо азимути на залізничний вокзал:

Ам = 225° + 90° = 315°;

Аі= 315° + 6° = 321°.

Відповідь: азимути на вказані об'єкти будуть такими: на палац культури - Ам = 45°, Ад = 51 °; на телевізійну вишку - Ам = 225°, Ад = 321 °; на залізничний вокзал - Ам = 315°, Ад = 321 °.

Задача №2.

З точки спостереження магнітний азимут водонапірної башти 75°. Схилення +4°. Визначте дійсний азимут напряму на залізничний міст, розташований у діаметрально протилежному боці від водонапірної башти.

Розв'язання:

1) Спочатку потрібно визначити дійсний азимут (Аі) водонапірної башти. Для цього потрібно до азимута магнітного (Ам) додати магнітне схилення (5), тому що воно східне із знаком „+":

Аі= 75° + 4° = 79°;

2) Далі визначаємо дійсний азимут (Аі) на залізничний міст, який розташований у діаметрально протилежному боці від водонапірної башти:

Аі = 79°+180° = 259°.

Відповідь: дійсний азимут на залізничний міст становить 259°.

Приклади задач.

1. Визначте магнітний азимут, якщо дирекційний кут, який було виміряно на топографічній карті, дорівнює 56⁰, а поправка напрямку (відхилення магнітної стрілки) східне і становит 8⁰30^’.

2. З точки спостереження магнітний азимут водонапірної башти 75°. Схилення +4°. Визначте дійсний азимут напряму на залізничний міст, розташований у діаметрально протилежному боці від водонапірної башти.

3. Дійсний азимут напряму з точки спостереження на вітряний двигун, що качає воду, дорівнює 30°. Схилення західне, 5°. Визначте магнітний азимут напряму на склади з пальним, що розміщені на відстані 25° на південь від вітряного двигуна.

4. Визначити поправку напряму, якщо відомо, що магнітне схилення східне і становить 8 = + 6°12', а зближення меридіанів західне і становить у = - 2°24'.

Блок 4

Задачі з теми "Кліматичні умови та ресурси України"

Висота Сонця над горизонтом залежить від географічної широти місцевості. Із збільшенням географічної широти місцевості полуденна (максимальна) висота Сонця зменшується. Висота Сонця над горизонтом залежить і від пори року, та часу доби. Наприклад, залежно від пори року на екваторі вона може змінюватися від 90º до 66º 30΄; на 45º пн. ш. від 68º 30΄ до 21º 30΄, а на Північному і Південному полюсах від 23º 30΄ до 0º.

У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли Сонце знаходиться в зеніті над екватором, полуденну висоту Сонця визначають за формулою:h = 90º – φ,де h – кут, під яким знаходиться Сонце над горизонтом опівдні, φ – географічна широта місця спостереження.

У Києві вона становитиме: 90º – 50º 30΄ = 39º 30΄; на екваторі: 90º– 0º = 90º; на полюсах: 90º– 90º = 0º В інші дні полуденна висота визначається за формулою: h = 90º – φ ± δ, де δ – схилення Сонця.

Влітку (22 червня), коли Сонце перебуває в зеніті над Північним тропіком (тропіком Рака), полуденна висота його для Північної півкулі збільшується на 23º 27´, оскільки географічна широта Північного тропіка становить 23º 27´пн. ш., тобто δ = + 23º 27´, звідси h = 90º – φ + δ, і для Києва вона становитиме: h = 90º – 50º 30´ + 23º 27´; h= 62º 57´ (це максимальна висота Сонця над горизонтом для м. Києва).

А взимку (22 грудня), коли Сонце перебуває в зеніті над Південним тропіком, 23º 27´ пд. ш. (тропіком Козерога), полуденна висота його для Північної півкулі зменшується на 23º 27´, тобто δ = – 23º 27´, і для Києва вона становитиме: h = 90º – 50º 30´ – 23º 27´; h = 16º 03´ (це мінімальна висота Сонця над горизонтом для м. Києва).

В усі інші дні потрібно знати, на скільки і в бік якої півкулі схилилося Сонце, тобто над якою широтою воно в зеніті опівдні. Як правило, величину схилення для кожного дня визначають на кілька років і фіксують в астрономічних щорічниках. 1. Визначте висоту полуденного Сонця у дні рівнодення для міста Києва (50° 30΄ пн. ш., 30° 30΄ сх. д.).

А 39°30΄

Б 63° 30΄

В 23° 30΄

Г 50°30΄

2. Виберіть варіант, у якому правильно зазначено максимальний кут падіння сонячних променів на території України.

А від 90º на півдні до 82º на півночі

Б від 69º на півдні до 61º на півночі

В від 23º на півдні до 15º на півночі

Г від 46º на півдні до 38º на півночі

(правильні відповіді на тестові завдання: 1 – а;2 – Б).

З а д а ч а. Відстань від Києва до пункту А, що лежить від нього на північ на меридіані 30° сх. д., становить 1000 км. Визначте висоту полуденного сонця у цьому пункті у дні осіннього і весняного рівнодення та у дні зимового і літнього сонцестояння.

Розв’язання: якщо відстань від Києва до невідомого пункту становить 1000 км, то у градусній величині це буде дорівнювати: 1000 км : 111,1 км = 9°

Географічна широта Києва – 50° 30΄ пн. ш. Невідомий об’єкт матиме географічну широту приблизно 60° пн. ш.: 50° 30΄ пн. ш. + 9° = 59° 30΄пн. ш.

У дні осіннього і весняного рівнодення (21березня та 23 вересня) δ = 0°, тому висота сонця над горизонтом опівдні становитиме 30°: h = 90º – 60° ± 0° = 30°

У день літнього сонцестояння (22 червня) δ = +23° 27΄, тому в цей день висота сонця опівдні буде становити майже 53,5°: h = 90º – 60° + 23° 27΄= 53,5°

У день зимового сонцестояння (22 грудня) δ = – 23° 27΄, тому в цей день висота сонця опівдні становитиме близько 7°:h = 90º – 60° – 23° 27΄ = 7°

Відповідь: висота полуденного сонця у цьому пункті у дні осіннього і весняного рівнодення становитиме 30°, а у дні зимового і літнього сонцестояння – 7° та 53,5° відповідно.

Для визначення часу сходу і заходу Сонця треба знати горизонтальний кут між напрямом на північ і напрямом на точку, де зійшло(зайшло )Сонце.

Задача 1. У які дні горизонтальний кут між двома точками сходу і заходу дорівнює 180°?

Розв'язання: 270°— 90°= 180° (у дні весняного і осіннього рівнодення).

Задача 2. Визначити тривалість дня, якщо відомо, що горизонтальний кут між точками сходу і заходу дорівнює 249°.

Розв'язання: 249°: 15 = 16 год. 36 хв.

Задача 3. Горизонтальний кут під час сходу Сонця був 105°. Визначити час сходу, заходу Сонця і довготу дня.

Розв'язання. Сонце зайде в точці 255° (360° — 105°), а кут між точками сходу і заходу Сонця дорівнюватиме 255°- 105°== 150°. Час сходу 105° /15° = 7 год. Час заходу 255° / 15°= 17 год. Тривалість дня 150°/ 15° = 10 год.

Приклади задач.

1.Визначте полуденну висоту Сонця над горизонтом у Полтаві 23 вересня(широта Полтави 49⁰ 30^’ пн..ш.)

2. Визначте висоту Сонця в ополудні над крайніми північною й південною точками України в дні рівнодення (23 вересня або 21 березня).

3.Визначіть висоту полуденного Сонця у дні рівнодення в:

а) Санкт-Петербурзі; б) Києві;

в) Ялті; г) Дамаску; д) Делі; є) Сіднеї.

4.Визначіть висоту полуденного Сонця у дні зимового

та літнього сонцестоянь: а) Львові, б) Києві; в) Москві.

5. Встановіть географічну широту пунктів, якщо 22 червня

Сонце у полудень знаходиться на висоті:

а) 50°30'; б) 60°; в) 90°.

6. Визначте полудневу висоту Сонця в пункті А (44º30´ пн.ш.), якщо в пункті Б (32º пн.ш.) висота Сонця становить в той же час 40º. В яку пору року можлива така полуднева висота Сонця?

7. Висота полудневого Сонця над горизонтом у населеному пункті А становить 51º20´. В цей же день ополудні Сонце перебуває в зеніті на 10º30´ пн.ш. Визначте широту населеного пункту.

8.Яка висота Сонця в полудень 21 березня у Лубнах (50^опн.ш., 33^осх.д.)?

9. Визначіть відстань між населеними пунктами, якщо відомо, що висота полуденного Сонця 21 березня в пункті А становила 40°, а у пункті В — 66° (пункти знаходяться на одному меридіані).

10.Відстань від Києва до пункту А, що лежить від нього на північ на меридіані 30° сх.д., становить 1000 км. Встановіть висоту полуденного Сонця у цьому пункті.

11. На якій широті знаходиться спостерігач, якщо Полярну зорю він бачить на рівні лінії горизонту?

12.Де знаходиться мандрівник, якщо Полярну зорю він бачить у зеніті?

Температурні умови атмосфери визначають сонячна енергія і постійний тепловий обмін з поверхнею Землі. Повітря, будучи поганим провідником тепла, нагрівається тільки в нижньому шарі. Нагріте повітря розширюється, його густина зменшується, тобто вон стає легшим і піднімається вгору. Завдяки такому переміщенню приземні шари повітря нагріваються більше, а з висотою температура повітря знижується. На кожні 100 метрів висоти вона знижується в середньому на 0,6°С або на 6° з підняттям на 1 км. При опусканні температура навпаки підвищується на ці показники.

Задача №1. На висоті 3500 м температура (-10°С). Яка буде температура на висоті 500 м?

Спочатку треба визначити різницю в висоті цих двох точок.

1) 3500 м – 500 м = 3000 м (3 км)

Далі, знаючи, що з підняттям або опусканням температура змінюється на 6°С дізнаємося на скільки зміниться температура (в цьму випадку вона збільшується)

2) 6° · 3 = 18°

Тепер можемо визначити температуру на висоті 500 м.

3) -10° + 18° = 8°

Задача 2. В точці А, що лежить на висоті 600 м, температура повітря +20°С, а в точці В – (+2°С). На якій висоті знаходиться точка В?

Так, як температура в точці В нижча, вона повинна знаходитися вище. Знаючи температуру в двох точках визначаємо різницю температур.

1) +20° - (+2°) = 18°

Далі можемо дізнатися різницю у висоті цих точок або на скільки тоска В вище точки А.

2) 18° : 6° = 3 км

І цю різницю додаємо до висоти точки А

3) 600 м (0,6 км) + 3 км = 3,6 км (3600м)

Задача 3. Січнева температура повітря на вершині гори у середньому дорівнює -4°С, а біля її підніжжя на висоті 400м над рівнем моря +2°С. Визначити абсолютну висоту гори.
Розв'язання:
Було 2 градуси. Стало -4. Різниця становить 6 градусів. Тобто різниця між вершиною і підніжжям у кілометр. 400 м + 1 км = 1400 м = 1,4 км - висота гори.

Задача 4. Визначте температуру повітря на висоті 2061 м, якщо біля підніжжя вона становить 16 градусів

Використайте те, що при піднятті на 1 км температура знижується на 6 градусів.
Якщо 1 км = 6 °
то 2,061 км = х °
х=2,061*6 / 1= 12,366 градусів.
Біля підніжжя 16 °, значить на висоті 2061 м 16° -12,366° =3,634 градусів.

Задача 5. У Карпатах, неподалік Говерли, працює найбільш високогірна метеорологічна станція України «Пожижевська». Температура повітря тут лише на 3,8 °С вища, ніж на головній вершині Українських Карпат. Пригадавши висоту Говерли, розрахуйте, на якій абсолютній висоті працює ця метеостанція

Розв’язання. Абсолютну висоту, на якій розташована метеостанція «Пожижевська», позначимо h1, висоту Говерли — h2 (2061 м). Температурний градієнт складає:

t : h = 6 °С : 1000 м .

Абсолютну висоту метеостанції знаходимо за формулою:

h1 = h2 – (t1– t2) : t : h, де t1 – t2 — різниця температур. Підставивши в цю формулу дані, знаходимо: h1 = 2061 – 3,8 : 6 : 1000 = 2061 – 3,8 • 100 : 6 =1430 (м).

Отже, найбільш високогірна метеостанція України розташована на абсолютній висоті 1430 м.

Величина атмосферного тиску змінюється при зміні температури повітря, а також при зменшенні густини повітря з висотою.
У нижніх шарах тропосфери з підняттям вгору на кожні 100 м атмосферний тиск знижується в середньому на 10 мм рт. ст.
Баричний ступінь – це величина, яка вказує, на яку висоту необхідно піднятися (опуститися), щоб атмосферний тиск змінився на одиницю виміру (на 1 мм рт. ст. або 1 мб). У середньому баричний ступінь становить 10 м/мм, а може бути й 14 м/мм.
Отже, на кожні 1000 м підйому тиск знижується на 100 мм рт. ст.; 100 м підйому – 10 мм рт. ст.; 10 м підйому – 1мм рт. ст.;

Задача 1. Визначити тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740 мм рт. ст. (Баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки знизиться тиск із підняттям на висоту 500 м:
500м : 10м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
2) Потім визначаємо, яким буде атмосферний тиск на висоті 500 м:
740 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 690 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на висоті 500 м становитиме 690 мм рт. ст.

Задача 2. Визначити атмосферний тиск на вершині гори Говерла (2061 м), якщо на висоті 183 м він у цей час становить 720 мм рт. ст.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки метрів зміниться відносна висота: 2061м – 183м = 1878 м
2) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск при піднятті вгору на 1878 м. Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск зменшується на 10 мм рт. ст., знаходимо:
1878м : 100м × 10 мм рт. ст. = 188 мм рт. ст.
3) Визначаємо атмосферний тиск на вершині гори:
720 мм рт. ст. – 188 мм рт. ст. = 532 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Говерла становитиме 532 мм рт. ст.

Задача 3. Тиск повітря на вершині гори становить 550 мм рт. ст., а біля її підніжжя – 760 мм рт. ст. Визначити висоту гори.
Розв’язок: 1) Визначаємо різницю атмосферного тиску на вершині гори і біля її підніжжя:
760 мм рт. ст. – 550 мм рт. ст. = 210 мм рт. ст.
2) Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст., визначаємо висоту гори:
210 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. × 100 м = 2100 м
Відповідь: висота гори 2100 м

Задача 4. Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18°С. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15° С.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки градусів зміниться температура повітря:
18°С – 15°С = 3°С
2) Визначаємо відносну висоту гори, знаючи, що з підняттям вгору на 1000 м температура знижується на 6°С:
3°С × 1000 м : 6°С = 500 м
3) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск, якщо піднятися на висоту 500 м: (баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
500 м : 10 м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
4) Визначаємо, яким буде атмосферний тиск на вершині гори:
760 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 710 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст.

Задача 5. Визначте, на скільки нормальний атмосферний тиск найвищої точки рівнинної частини України більший від відповідного показника на вершині г. Говерла.

Розв’язання. Нормальний атмосферний тиск на рівні моря становить 760 мм рт. ст. Визначимо нормальний атмосферний тиск для найвищої точки рівнинної частини України (г. Берда, 515 м):

760 – 515 : 10 = 760 – 51,5 = 708,5 (мм рт. ст.).

На г. Говерла (2061 м) тиск буде відповідно:

760 – 2061 : 10 = 553,9 (мм рт. ст.).

Різниця в тиску між вершинами дорівнює:

708,5 – 553,9 = 154,6 (мм рт. ст.).

Задача 6. Літак вилетів з аеропорту за нормальної погоди ( t =25ºС, Р = 765 мм.рт.ст.) і досягши маршрутної висоти (5000 м), частково розгерметизувався. Тиск у салоні падав на 2,5 мм.рт.ст. за кожні 10с. Скільки часу є у пілотів, щоб опуститися до висоти 1000 м над рівнем моря?

Визначимо різницю тиску на борту літака (він такий же як на Землі) і на висоті 1000м:
765 мм.рт.ст.–1000м : 10мм.рт.ст. =>
765мм.рт.ст.–100мм.рт.ст. = 665мм.рт.ст
Тиск на борту літака падає на 2,5 мм.рт.ст. за 10 с, або на 15 мм.рт.ст. за 1 хв. Час, що є у пілотів для спуску до потрібної висоти:
665мм.рт.ст. : 15 мм.рт.ст./хв. = 44,33 хв, або 44хв 20 с

Розв’язування задач на визначення вологості повітря. Абсолютна вологість – це кількість водяної пари в 1 м ³ повітря (в грамах).

Відносна вологість повітря – це відношення фактичного вмісту водяної пари до можливого при даній температурі, виражене у відсотках. Відносну вологість повітря визначають за формулою: r = q / Q × 100%; де r – відносна вологість, q – абсолютна вологість, Q – стан насичення.

Дефіцит вологи – це кількість водяної пари, якої не вистачає для повного насичення повітря. Насиченим вважається повітря, яке не може вмістити більше водяної пари, ніж воно вже містить. Точка роси – це температура, при якій вологе ненасичене повітря, що охолоджується, стає насиченим.

Задача 1. Визначте відносну вологість повітря, якщо відомо, що при температурі 20°С в 1м³ повітря водяної пари міститься 15 г (при даній температурі в 1м³ повітря може міститися 17 г водяної пари).

Розв’язання: Відносна вологість повітря – це відношення тієї кількості водяної пари, що є в повітрі, до можливої при даній температурі, виражена у відсотках.

Отже, 15/17 × 100% = 88,2%

Відповідь: відносна вологість повітря 88,2%.

Задача 2. Класна кімната має розміри 6м × 4м × 3м. Визначте, при якій кількості водяної пари в повітрі буде відбуватися конденсація, якщо температура у класній кімнаті 20°С.

Розв’язання: 1) Визначаємо об’єм класної кімнати:

6 м × 4 м × 3 м = 72 м³;

2) Обчислюємо вміст водяної пари, яка може втриматись у повітрі, (відомо, що точка роси при температурі 20°С становить 17 г/м³):

72 м³ × 17 г/м³ = 1224 г = 1 кг 224 г.

Відповідь: конденсація буде відбуватися, якщо вміст водяної пари в повітрі перевищуватиме 1224 г.

Задача 3. Температура повітря 20°С, а дефіцит вологи становить 3,2 г/м³. Визначте відносну вологість повітря, якщо точка роси при даній температурі становить 17 г/м³ водяної пари.

Розв’язання: Ми знаємо, що дефіцит вологи 3,2 г/м³. Отже, у 1 м³ повітрі міститься 13,8 г водяної пари:

17 г/м³ – 3,2 г/м³ = 13,8 г/м³;

2) Далі визначаємо відносну вологість повітря:

13,8/17 × 100% = 81%.

Відповідь: відносна вологість повітря 81%.

Задача 4. Визначте відносну вологість повітря, якщо абсолютна вологість становить 12 г/м³, а вологість насичення за даної температури – 23 г/м³.

Розв’язання:

12 г/м³ : 23 г/м³× 100% = 52%

Відповідь: це значить, що повітря на 52% насичене водяною парою.

Задача 5. Визначити відносну вологість повітря, якщо в 1 м³ повітря міститься 10 г водяної пари, а за даної температури могло б міститися 25 г.

Розв’язання: Відносна вологість становить:

10/25 × 100% = 40%

Відповідь: повітря лише на 40% насичене водяною парою.

Приклади задач.

1.Розрахувати середньодобову температуру та амплітуду коливань температури.

Час	0	3	6	9	12	15	18	21
Тем-ра	-1	-3	-4	0	+6	+5	+3	+2

2. Над узбережжям Чорного моря летить літак Ан-225 «Мрія» на висоті 6 км. Температура за бортом літака— –18 °С. Якою є температура в цей момент на березі моря?

3. На узбережжі моря атмосферний тиск 760 мм рт.ст. Який атмосферний тиск в цей час на вершинах навколишніх гір абсолютною висотою 500 м і 850 м?

4. Тиск повітря біля підніжжя гори на висоті 200м над рівнем моря становить 750 мм рт. ст., а на вершині гори в цей же час 710 мм рт. ст. Визначте відносну й абсолютну висоту цієї гори.

5. На вершині гори абсолютною висотою 1545 м температура повітря становить +15ºС. Яка ймовірна температура повітря на висоті 545 м?

6. Визначте атмосферній тиск на одній з вершин Українських Карпат, де температура повітря становить +9 С, якщо біля підніжжя гори в цей момент температура повітря - +17 С, а атмосферній тиск – 744 мм.рт.ст.

7. Визначіть, яка буде температура повітря на вершині гори висотою 1600 м, якщо біля підніжжя вона становить +22єС

8.Тиск повітря біля підніжжя гори на висоті 500 м над рівнем моря – 700 мм рт. ст., а на вершині – 620 мм рт. ст. Визначіть абсолютну і відносну висоту вершини гори.

10. Визначіть тиск і температуру повітря на вершині г. Говерли, якщо біля підніжжя (на висоті 400 м над рівнем моря) вогни відповідно становлять 730 мм рт. ст. і +18 ⁰С.

11. Знайдіть відносну вологість повітря при температурі 0⁰C, якщо абсолютна вологість 2 г на 1м³, а за даної температури повітря стає насиченим за абсолютної вологості 6г на 1м³.

12. Обчисліть коефіцієнт зволоження території, де опадів випадає 200 мм, а випаровуваність становить 400 мм.

13. Обчисліть альбедо земної поверхні, якщо сумарна радіація становить 500 Дж на 1 м ²/ с, а відбита 250 Дж на 1 м ² /с

14. Визначте абсолютну вологість повітря, якщо відносна вологість дорівнює 55%, а вологість насичення за температури +15⁰С становить 12,8г/ м³.

15. Визначте відносну вологість повітря, якщо абсолютна вологість становить 12 г /м ³, а вологість насичення – 23,0 г /м ³.

16. На висоті 3 км температура становить 1°С. Якою буде температура повітря у цій же місцевості на рівні моря?

17. Визначте тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740 мм рт. ст. (баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)

18. Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18°С. Визначте атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15° С.

19. Визначте коефіцієнт зволоження у м. Дніпропетровську, якщо опадів за рік там випадає 504 мм, а випаровуваність становить 800 мм.

20. Чи лежить сніг на вершині г. Кіліманджаро протягом року, якщо середня температура біля підніжжя становить + 24ºС.

21. Визначте річну кількість опадів для м. Чернівці, якщо величина випаровуваності за рік становить 525 мм, а коефіцієнт зволоження 1,2.

АЛЬБЕДО

Альбе́до — фізична величина, що описує здатність поверхні чи космічного тіла відбивати та розсіювати випромінення (світло).

Альбедо — це відношення потоку відбитого поверхнею у всіх напрямках випромінення до сумарного потоку випромінення (усієї прямої та розсяної сонячної радіації, що надходить).

Цей показник вимірюється у відсотках.

Альбедо = відбите випромінення / поглинуте випромінення * 100%

Приклади задач:

1. Визначте альбедо земної поверхні за таких показників сонячної радіції за місяць:

пряма - 200,

розсіяна - 100,

відбита -150

Пряму і розсіяну Земля поглинає, тому всього 300. А відбила вона 150, тобто половину. Отже, альбедо = 50%

Блог Коцюбинської Валентини Вікторівни класного керівника НВК-академічного ліцею №15 м. Кам'янське

Дистанційний курс "Розв'язування географічних задач 8 клас"

Немає коментарів:

Дописати коментар